Євген Лапін, директор Освітнього центру «Життя»

Останнім часом виникає багато нарікань з боку школярів, що вони примушені заучувати багато зайвої інформації, яка їм ніколи в житті не знадобиться.

Дати історичних подій, імена та роки життя історичних персонажів, чисельність військ, чисельність населення, правила орфографії та синтаксису, географічні назви, економічні показники територій, розміри видобутку корисних копалин, значення фізичних констант та інша інформація, яку за необхідністю можна знайти в довідниках.

В результаті більш тонкі навички та компетенції – такі як, наприклад, вміння орієнтуватися в інформаційних ресурсах, критичне мислення, здатність знаходити оптимальне рішення в задачах з браком інформації, вміння відрізняти факти від інтерпретацій і таке інше, – залишаються поза увагою.

Тим самим шкільною системою не заохочується формування активно і відповідально мислячої людини, яка сама може визначати, які їй потрібні знання та навички, та самостійно набувати їх.

Виникає питання, що важливіше в освіті на сучасному етапі, – набуття знань та навичок чи формування думаючої людини?

Ми запросили до розмови експертів з різних галузей освіти:

• Клим Леухін, хоумскулер, 15 років;
• Анастасія Леухіна, викладачка Київськоі школи економіки, співзасновниця проекту «Освітній експеримент», голова ГО «Горизонталі» та мама хоумскулера;
• Володимир Співаковський, президент корпорації «Гранд»;
• Ірина Шастал, директор Асоціації вальдорфських ініціатив в Україні;
• Вадим Карандій, директор Інституту розвитку освіти, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, заступник міністра освіти (2019).

Зокрема, вони відповіли на наступні запитання:

• Що, які предмети та дисципліни та наскільки має знати дитина по закінченні середньої школи?
• Якими якостями та компетенціями повинна володіти дитина по закінченні середньої школи?
• Як одне пов’язано з іншим? Що є первинним? Чи не витікає одно з іншого автоматично?

Шкільні предмети мають бути максимально пов’язаними з життєвими потребами людини в 2021 році

Клім Леухін, хоумскулер, 15 років

– Що, які предмети та дисципліни та наскільки має знати дитина по закінченні середньої школи?

– Повинні бути знання базового рівня математики, наприклад, до розділів з синусами-косинусами і роботи з графіками, бо вони дійсно дуже часто зустрічаються.

Якщо людина хоче вступати до вишу з необхідною математикою, то рівень має бути вищим.

Виходити зі школи потрібно з хорошим знанням своєї мови, адже це головний предмет для зв‘язку з оточенням.

Надзвичайно важливо подавати шкільні предмети в цікавій формі та показувати де можна в житті дітей використовувати ці знання, інакше «сірість» уроків відіб’є будь-яку цікавість і бажання навчатись.

– Якими якостями та компетенціями повинна володіти дитина по закінченні середньої школи?

– Я вважаю, що після закінчення школи людина повинна вміти бачити, де в інфопросторі правда, а де фейк, потрібно вміти знаходити будь-яку потрібну інформацію в різних джерелах.

Просто неймовірно важливо вміти досконало користуватись комп’ютерами і гаджетами, адже все більше уроків, інформації і загалом спілкування переходить в онлайн. З‘являється все більше завдань, для виконання яких потрібен комп’ютер чи доступ в інтернет.

Необхідно вміти вирішувати конфліктні ситуації та тренуватись цьому в безпечних умовах шкільного простору.

– Як одне пов’язано з другим?

– Шкільні предмети мають бути максимально пов’язаними з життєвими потребами людини в 2021 році. Майже нікому сьогодні не потрібно користуватись програмами минулих десятиліть, на яких побудована шкільна програма.

Зараз потрібно вміти користуватись браузером, програмою для відеоконференцій і набором програм для створення презентацій, текстових документів та іншого медіаконтенту, і цьому дійсно мають навчати.

– Що є первинним? Чи не витікає одне з іншого автоматично?

– Первинною має бути цікавість до речей, що відбуваються навколо. В шкільній програмі потрібно знаходити корисні та цікаві для себе речі і від цього буде залежати набір можливостей по закінченню школи (якщо школа не відіб’є інтерес).

Потрібно перевести фокус з «Що» на «Як»

Анастасія Леухіна, викладачка Київської школи економіки, співзасновниця проекту «Освітній експеримент», голова ГО «Горизонталі» та мама хоумскулера

– Що, які предмети та дисципліни та наскільки має знати дитина по закінченні середньої школи?

– Вже 7 років мій син навчається вдома.

Питання про те, що та як йому варто вчити, куди спрямовувати енергію та як розставити пріорітети, мені не було кому ставити, бо зі школи ми пішли. Тому довелося шукати на них відповіді разом з сином.

Сучасна програма української школи не реалістична. Я з повною відповідальністю скажу, що її неможливо якісно пропустити через себе підлітку, який окрім інтелектуальної трансформації, проходить ще й тілесну, емоційну, духовну в цьому віці. Розробники дуже старалися напакувати більше, а треба – менше і якісніше.

Тож в найкращому випадку діти вчаться зазубрювати і забувати, виконувати контрольні, а в найгіршому – не вчаться нічому, набувають багато стресу, проблем з самооцінкою чи викликів у відносинах з дорослими, але не навчаються.

Коли я навчалася у американській школі, ми вивчали приблизно 6 предметів за семестр. Мабуть, до 10 за рік. Це дозволяло щоденно та регулярно досліджувати предмет, працювати в командах та якісно взаємодіяти – з матеріалом та людьми навколо.

Зараз в українській програмі мого сина 17 предметів. Це занадто. Занадто для мозку та тіла. Занадто – бо не залишає ані часу на творчість та спорт поза межами школи, ані шансу більшості дітей таки навчитися добре вчитися у всій повноті цього слова.

Безумовно, діти бувають різні, вони мають різні суперсили – фізичні та емоційні потужності. Я б робила обов’язковими мови та математику – бо і мови, і математика допомагають вибудовати в голові основну логіку взаємодії, і вони з нами повсюди впродовж життя.

А все решта давала б дітям на вибір. Пірнати глибше та якісніше, шукати своє, а не поверхнево стрибати по діагоналі по великих полях різних наук.

– Якими якостями та компетенціями повинна володіти дитина по закінченні середньої̈ школи?

– Період з 7 до 16 років, який припадає на шкільні часи, важливо використати для того, щоб дізнатися щось про світ та навчитися з ним взаємодіяти.

Ми взаємодіємо з собою, власним тілом, з сім’єю, різними групами людей різного віку, з природою та державою, зі світом у всьому його різноманітті.

Тож, замість купи формул та застарілих творів з минулих століть, на які вимушені витрачати час діти в школі, я б обрала ці вектори взаємодії як основні для шкільної програми.

І фокусувалася б не на теоретичній частині матеріалу, як зараз, а на тому, ЯК досліджувати цю взаємодію, її суб’єктів та себе в ній.

Тобто перевести фокус у дизайні програми з «Що» на «Як». І відійти від зазубрювання правильних відповідей до вміння шукати свої у відповідності до зовнішнього контексту та внутрішнього відчуття.

– Як одне пов’язано з другим? Що є первинним? Чи не витікає одне з іншого автоматично?

– Первинним є навчити їх робити вибір – це важливо для їхньої суб’єктності – коли не тільки дорослі вирішують.

Суб’єктність допомагає відчувати відповідальність, а внутрішня відповідальність за свій вибір – фундамент для високого рівня мотивації. Вибір з дисциплін, у які вони готові пірнати глибше, і з вчителів – з якими є бажання пройти цей шлях разом.

І тоді засвоювання знань в обраних дисциплінах буде відбуватися дійсно майже автоматично. Причому у величезних обсягах.

Повний текст можна переглянути тут.