Корупція боїться прозорості та підзвітності. Знаючи способи та шляхи протидії корупції, кожен із нас може  зробити свій внесок для її подолання. Достатньо ручки, паперу, сміливості та наполегливості довести справу до кінця. Офіс розбудови доброчесності при НАЗК спільно з представниками громадськості та бізнесу продовжує розповідати історії людей, які обрали «світлу сторону» та шлях доброчесності.

Сьогоднішня наша героїня Анастасія Леухіна – голова ГО «Горизонталі,» ініціаторка кампанії «Пустіть у реанімацію», завдяки якій рідні отримали допуск до пацієнтів, співзасновниця проекту «Освітній експеримент» та викладачка Київської школи економіки.

Вона принципово не дає хабарі та вважає, що корупційних схем можна уникнути, якщо йти за буквою закону.

Корупція вбиває гідність

Анастасія добре пам’ятає, коли вперше у неї вимагали заплатити за послуги, які мали надати безкоштовно. 17 років тому вона вагітна прийшла на ультразвукове дослідження за направленням. Лікар, який прийняв її, був зверхнім і почав вимагати гроші за діагностику. Анастасія відмовилася платити.

«Я сказала, що прийшла за офіційним направленням у державну установу і це повинно бути безкоштовно. Він накричав, відмовився робити дослідження і відправив до завідувачки відділення», – згадує вона ті події.

Завідувачка переконувала Анастасію написати заяву, що вона не може заплатити через важке матеріальне становище, і тоді УЗД їй зроблять безкоштовно.

«Але це не історія про моє важке чи не важке становище. Вони мали надати цю послугу безкоштовно. Я все офіційно зробила і не з вулиці прийшла. Після довгих суперечок вони таки зробили це УЗД безкоштовно. Для мене це була велика внутрішня перемога, але вона коштувала великої кількості нервів і часу», – розповідає Анастасія.

Папір і ручка VS корупція

Люди, які йдуть проти системи і принципово не дають хабарів, повинні мати спосіб взаємодії з державними органами. І виявилося, що ручка, папір і знання своїх прав можуть дуже спростити життя.

Анастасія розповідає історію про те, як її мама була пацієнткою в одному київському медзакладі та витрачала шалені гроші на послуги, які фінансувалися з держбюджету. Тобто з людей брали гроші за послуги, які вже оплатила держава.

В один момент Анастасія не витримала і написала офіційну заяву на головлікаря. Вона перерахувала державні безкоштовні програми й запитала, як її мама може отримати доступ до діагностики та ліків, які виписує лікар. У медзакладі дуже перелякалися, і за декілька днів головний лікар заборонив брати за діагностику гроші.

Так лист, за який Анастасія заплатила 3,50 гривні, зекономив гроші людям, які платили за дослідження, що мали бути безкоштовними.

Інша історія пов’язана з її дідусем. Він інвалід війни і мав пільги, що робить його першочерговим отримувачем ліків і допомоги. Але коли його госпіталізували в одну із відомчих столичних лікарень, Анастасії видали довгий список препаратів, які вона повинна купити. При цьому ця лікарня на той момент мала колосальний бюджет у порівнянні зі звичайними комунальними медзакладами.

«Я написала офіційного листа з дуже простим текстом на головного лікаря і відправила його факсом. Розповіла, що отримала такий список і попросила повідомити, що лікарня з цього списку закуповувала. А якщо закуповувала, то пояснити, чому ці ліки не доступні для мого дідуся. Я хотіла отримати офіційну відповідь. 

Наступного дня виявилося, що майже всі з позицій наявні, і йому їх надали безкоштовно. Довелося докупити мінімально лише те, чого не було у списках номенклатури», – описує дієвість офіційних листів Анастасія.

«Пустіть в реанімацію»

Своєю великою перемогою Анастасія Леухіна вважає відкриття реанімацій для рідних.

У 2015 вона зі ще кількома батьками, громадськими активістами та лікарями запустили кампанію «Пустіть в реанімацію». Бо відсутність доступу до реанімації, де знаходяться рідні, була серйозною проблемою. І її вирішували дуже просто – домовлялися з лікарями, даючи їм гроші за можливість побути кілька хвилин у палаті.

«Коли ми просували цю кампанію, до нас приходили люди і просили допомогти потрапити до дитини в реанімацію. Ми погоджувалися, але просили написати заяву на ім’я міністра. І лише одиниці готові були це зробити. В більшості випадків люди вважали, що їм краще заплатити за доступ чи хороші відносини з лікарем, аби це не зашкодило дитині в реанімації», – розказує Анастасія.

Завдяки тиску активної спільноти в червні 2016 року МОЗ видав наказ, відкривши для відвідувачів відділення інтенсивної терапії. Але виявилося, що навіть через три роки 45% українців не знають про можливість безперешкодно відвідувати родичів в реанімації.

Це результати дослідження, яке у 2019 році провели ГО «Горизонталі» та соціологічна компанія InfoSapiens. А 80% лікарів ігнорують норми наказу, обмежуючи чи навіть забороняючи відвідування інтенсивної терапії. При цьому 11% опитаних зіткнулися з вимаганням хабарів чи потребою самостійно купувати ліки.

«Ми виграли велику битву з цим наказом, але для кожного, хто зіштовхується з цим на місцях – це теж його маленька битва. 

І для нас як суспільства дуже важливо, щоб на цій лінії фронту сьогодні і лікарні, і люди боролися за те, що важливо – за те, щоб могти бути поруч з дорогими та коханими людьми», – каже Анастасія.

Енергія для змін

Невдалий досвід прикрий, але бездіяльність ще гірша. Не потрібно зупинятися, якщо не вдалося досягти бажаного з першого разу. Це гірше, аніж йти на компроміс із совістю.

«Коли зі мною поводяться як з мамою, яка готова платити, аби не псувати стосунки і я з цим погоджуся, то доведеться використовувати внутрішню енергію, щоб це прожити. Бо виникає напруга через те, що мене сприймають як покірну вівцю. Тому я вирішила витрачати енергію, щоб спробувати змінити ситуацію», – пояснює свій принцип Анастасія.

Вона з власного досвіду знає, що робити це не складно. Бо не раз опинялася в ситуаціях, коли її підштовхували до корупції.

«Люди дуже люблять ловити рибку у мутній воді. І поки з ними спілкуватися усно – це мутна вода. Але варто тільки висловити претензії на папері – і це стає офіційним документом, через який в хабарників можуть виникнути проблеми», – каже Анастасія.

Офіс розбудови доброчесності є новим програмним напрямом Національного агентства з питань запобігання корупції і був створений після перезавантаження НАЗК. Офіс відповідає за просвітницьку та навчальну діяльність, а також взаємодію з громадянським суспільством.

Місією Офісу є запуск змін для розбудови доброчесного суспільства.

Вікторія Козаченко, керівниця Офісу розбудови доброчесності, спеціально для УП.Життя