Книжка про вибір, підтримку і допомогу

Книжка про вибір, підтримку і допомогу. Історії пацієнтів і поради лікарям — Анастасія Леухіна, авторка “Зовсім не страшна книга”

Ефір на Культура. Live http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2516794 

Правила спілкування із тяжкохворими близькими людьми

На Радіо НВ у гостьовій студії Нового ранку авторка Зовсім не страшна книга Анастасія Леухіна розповіла:
— як виникла ідея книги;
— що стало причиною її написання;
— про болісний досвід втрати найрідніших і бажання ним поділитися;
— про законне право батьків перебувати в реанімації з дитиною та як довести це право перед медиками;
— про потребу спілкуватися з паліативними хворими; бажання проживати разом кожну мить, відведену життям;
— як спілкуватися з тяжкохворими родичами і близькими

 

Тест на людяність. Чому діти помирають на самоті?

Якщо бачити в людях лише тіла, що підлягають реанімуванню, то заборона — логічний крок. Але якщо визнавати, що це не тільки набір кісток і органів, то заборона варварськи нелюдяна

У період масової паніки та високих ризиків «все закрити» і «нічого не дозволяти» в лікарнях на перший погляд здається виправданим. Якщо міркувати загалом і теоретично, то закритий доступ може бути хорошим способом продемонструвати турботу про пацієнтів.

Якщо бачити в людях лише тіла, що підлягають реанімуванню, то заборона — логічний крок. Але якщо визнавати, що люди, великі й маленькі, — це не лише набір кісток, м’язів, частин тіла та внутрішніх органів, то заборона бачитися і бути поруч варварськи нелюдяна.

Бути поруч — мало не єдиний шанс впоратися. Для пацієнтів, їхніх родичів та навіть для медиків. Адже присутність і підтримка можуть допомогти відділенням з доглядом в умовах нестачі та вигорання персоналу.

Київ. Реанімація прогресивної дитячої лікарні. 4-річний хлопчик «не пережив лікування інтенсивної хіміотерапії і пішов від нас минулої ночі», — пише його тітка в пості. Continue Reading →