У Харкові маму 4 дні не пускали в реанімацію до доньки — в МОЗ заявили, що не можуть змусити лікарні виконувати закон

Поки лікарі боролися за життя маленької дівчинки, її мама змушена була боротися за своє законне право перебувати поруч з дитиною в стресовій для неї ситуації

У ситуаціях, коли ми вже вручили життя наших близьких будь-якого віку в руки медичних працівників, але ще можемо їм допомогти, опинялися багато хто. Ось тільки більшість зі стривожених родичів до цієї самої допомоги «люди в білих халатах» не допускали, суворо перегороджуючи вхід у відділення реанімації та інтенсивної терапії хворих. І найчастіше нещасні батьки (діти, чоловік або жінка) чи не на колінах вимолюють можливість не просто підтримати, а хоча б побачити рідну людину. Хоча вже кілька років мають на це цілком законне право, тим самим полегшуючи стан самого хворого і не обтяжуючи доглядом за ним медперсонал.

«Не прив’язуйте мене!!! Не треба, будь ласка»

Хвилю коментарів викликали пости в Instagram і Facebook харків’янки Дар’ї Токарчук, чия маленька донька Аліса потрапила в дитячу інфекційну лікарню (ОКІБ) Харкова з двобічною пневмонією та через низьку сатурацію була переведена в реанімацію. Але маму туди не пустили, і хвора дитина опинилася серед чужих людей, та ще й піддалася страшним для її віку маніпуляціям. Через кілька днів фізичне здоров’я дитини пішло на поправку, а от психологічна травма залишиться з дівчинкою надовго, якщо не на все життя.

«Телеграф» наводить цитати з поста мами.

«Не прив’язуйте мене!!! Не треба, будь ласка» — почула я дикий крик своєї дитини, стоячи під дверима реанімації. Вона плакала за зачиненими дверима, а я вмирала під нею… Ноги просто не тримали, і я сповзла по стіні, захлинаючись плачем. Від болю, несправедливості й безсилля в цій ситуації… Той крик я не забуду ніколи. Той крик буде завжди нагадувати, чому я зважилася на цей пост, на цю боротьбу…» Continue Reading →

Побачити Альошу: чому відкритими мають стати не лише реанімації

Більше ніж рік тому Олена Несвідоменко втратила свого сина — чотирирічний Альоша після тривалого лікування лейкемії помер у реанімації Охматдиту. Маму до нього не пустили через карантинні обмеження. Після цього випадку сестра Олени, Тетяна, написала пост у фейсбуці, який отримав значний розголос. Лікарня зреагувала — в Охматдиті пом’якшили правила перебування у відділенні інтенсивної терапії на час карантину і скасували графіки відвідування.

Але історія Олени та її сина стосується не лише питання доступу до реанімації. Вона перш за все про те, наскільки пацієнти та їхні родичі захищені в системі охорони здоров’я, як вони можуть відстоювати себе та своїх близьких у найкритичніші моменти життя, що можуть вдіяти, коли порушують не лише їхні права, а й особисті кордони.

— Спочатку було багато гніву, — спокійно каже Олена, переминаючи в руках блакитну сукню. — Але зараз мені хочеться говорити тільки через те, щоб підняти проблему організації лікування. Бо хотілося б окрім дітей, захистити якось і мам. Continue Reading →

Медична допомога та вакцинація в контексті COVID-19 очима пацієнтів. Онлайн-інтерв’ю з медичним експертом ЮНІСЕФ Катериною Булавіновою.

Життя і смерть в COVID-19 Вакцинація від COVID-19 для паліативних пацієнтів Етичність медичних працівників під час COVID Ініціатива «Пустіть в реанімацію» Та про багато іншого Анастасія Леухіна, голова ГО «Горизонталі», авторка Зовсім не страшної книги, викладачка Київської школи економіки, в онлайн-інтерв’ю з медичним експертом ЮНІСЕФ Катериною Булавіновою.

П’ять років доступу в реанімації. Що змінилося

З моменту наказу МОЗ про доступ родичів у реанімації минуло п’ять років

Ковід сильно зіпсував ситуацію: багато лікарів та лікарень з радістю використовували його як привід, щоб все закрити, прикриваючись наказом про санепідеміологічні норми.

Авторитаризм і хамство в стосунках лікар-пацієнт триває там, де медики залишаються безкарними, де відділення перетворюються на закриті феодальні вотчини їхніх завідувачів, а пацієнти не в змозі поцікавитися своїми правами і відкрити рота, коли ці права порушують. Continue Reading →

Зґвалтування на шкільному випускному: що зробите ви?

в сторону

Мені гірко, що таке трапляється. У мене є відчуття, що ці речі відбуваються через те, що ми занадто часто мовчимо. Що якщо я знову промовчу, це не допоможе

«Вона випила пожежник. Тепер її нудить», — каже брат. Я судомно намагаюся зрозуміти, до чого тут пожежник, якщо зґвалтував вчитель. Моя гінеколог пояснює, що пожежник — засіб разової контрацепції, який важливо випити в першу добу після статевого акту, щоб уникнути небажаної вагітності.

Ця історія сталася з 17-річною випускницею школи через одне рукостискання від мене. Тобто близько. Продолжить чтение

Часто після постановки діагнозу і лікарі, і сім’я викреслюють людину з життя — Анастасія Леухіна

Ефір на Громадське Радіо/подкаст за посиланням .

«Зовсім не страшна книга…» української авторки Анастасії Леухіної отримала першу нагороду Книжкової премії KBU AWARDS 2020. Анастасія пережила смерть сина в закритій реанімації. Її мама — паліативна пацієнтка понад 15 років. Особистий досвід у купі з досвідом викладання переговорів і миротворчості допомагає Анастасії разом із командою організації змінювати медичну систему, рухати її в напрямку людиноцентричності. Так, унаслідок соціальної кампанії #пуститевреанимацию вже 5 років діє наказ МОЗ № 592 про відкритий цілодобовий доступ до реанімацій.

Гостя — авторка «Зовсім не страшної книги», засновниця ГО «Горизонталі» Анастасія Леухіна.

Анастасія Леухіна: Коли я дізналася про мамин рак, в неї була третя стадія. Було зовсім незрозуміло, чи зможуть щось зробити лікарі. Я за тиждень до того, як дізналась про це, дала завдаток за квартиру. Я була в шоку, не знала, що робити. Не знали, чи купувати ту квартиру, бо як мені бути з маленькою дитиною? Continue Reading →