Не стримувати сльози, гнів чи розпач: як пережити горе та жити далі

Щодня в новинах ми чуємо цифри — скільки людей померло від коронавірусу. Але за кожною цифрою стоїть рідні та друзі, які втратили близьку людину. У нас часто кажуть: всі переживали, і ти переживеш, час вилікує, все минеться. Або ж тему взагалі замовчують, адже людям незручно про це говорити, і вони не знають, які слова підібрати. У когось ці рани заживають самі по собі, але інколи людям важко впоратися з трагедією самотужки. Тут на поміч приходять близькі та фахівці.

Ефір на Радіо НВ Подкасти. Мати драконів: Як пережити горе та втрату

Дорослим буває дуже складно впоратися з втратою близьких, що говорити про дітей. У компанії психологині Олени Западнюк та авторки «Зовсім не страшної книги» Анастасії Леухіної ми розмовляємо про те, як переживати горе та втрату самому та допомогти з цим дитині.

Ефір за посиланням.

Найбільший біль. Чому українці не довіряють лікарям

Позитивні історії про лікарські подвиги губляться на тлі шушвалі, яка своєю некомпетентністю, безсовісністю і відсутністю етики руйнує довіру до професії

Лікарі образилися. Медіа їх показують м’ясниками. Жінки готові ризикувати життям і народжувати вдома, тільки щоб не отримувати свою дозу акушерського насильства від іменитих фахівців. Лікарі хочуть бачити іншу історію про себе: вони героїчно рятують життя, гроблять своє здоров’я, мало заробляють і вигоряють. Історію, в якій є повага і визнання. Але поваги немає, довіри немає, визнання теж немає. Є страх і презирство. Continue Reading →

«Життя для кожного закінчується однаково». Як пережити смерть близької людини та допомогти другу впоратися з цим

«Тримайся», «звернися до психолога», «ти сильна» — це ті фрази, які навряд допоможуть людині, яка щойно пережила найбільшу у своєму житті втрату. Говорити про смерть в Україні не прийнято, а тому люди переважно не знають, як реагувати на погані новини, а люди в горі звинувачують себе за те, що страждають не так, як заведено. Журналістка Заборони Альона Вишницька розповідає, чому кожен етап горювання має сенс і чому готуватися до смерті — це не страшно.

Мама Оксани Кузьменко померла в квітні, на очах у доньки, за пів року боротьби з раком. В лікарні Оксані віддали пакет з її речами й сказали ховати. В Україні тільки розпочався жорсткий карантин і Оксана мала оперативно вирішити, як забрати тіло, де знайти транспорт. На якому цвинтарі ховати? У якому одязі? Якого кольору має бути труна? Кому подзвонити й повідомити передусім?

За декілька років Оксана втратила майже всю родину. Continue Reading →

Чого хочуть жінки і що не так з пологовими будинками в Україні

Поки лікарі віритимуть у те, що народжують дітей вони, кількість жінок, які обирають домашні пологи, зростатиме.

Хвиля жахливих постів заполонила соцмережі і медіа останніми днями. У сюжетах про смерть жінки після домашніх пологів є все — осуд, презирство, знецінення, зверхність і сарказм у вигляді згадок про природний добір. Суспільство дуже неоднозначно ставиться до домашніх пологів. Так само безапеляційно й осудливо, як до всіх явищ, котрі виявляють відмінності. Адже пост лікаря з Рівного про цей випадок починається з того, що мати була вегетаріанкою, тобто не такою, як усі. Однак, чому цілком здорові, заможні, освічені і критично мислячі жінки не хочуть приймати те, що пропонують їм пологові будинки, а зважуються на домашні пологи?

Пологи як медичний акт і хто кого народжує? Continue Reading →

Про правила відвідування пацієнтів в палатах інтенсивної терапії

Через пандемію COVID-19 відвідувачів до пацієнтів в лікарнях перестали пускати навіть із дотриманням усіх правил індивідуального захисту. Які права родичів пацієнтів, які потрапили до відділів інтенсивної терапії – дізнавались ведучі Антоніна Антоша та Олександр Єльцов.

Гостя студії – перша заступниця міністра МОЗ України Ірина Садов’як розповіла про правила перебування рідних біля пацієнтів в реанімації, зокрема про ситуацію з дітьми, і іх дотримання в медичних закладах. Також до розмови приєднались Анастасія Летухіна – голова ГО Горизонталі, співзасновниця руху «Пустіть в реанімацію» та Ярина Квітка, які поділились власним досвідом та своєю думкою з приводу цієї ситуації.

 

Анастасія Леухіна про свою книгу, підтримку та як пережити втрату близьких

Анастасія Леухіна — засновниця громадської організації «Горизонталі», авторка книжки «Зовсім не страшна книга». Наталка Якимович розпитала про те, що стало причиною написати книгу, як підтримувати людей, коли вони переживають втрату, як переживати біду та що робити, коли вас не пускають до реанімації до близьких.

00:27 — що змусило Анастасію написати книгу

02:26 — чи використано у книзі поради професійних психологів

02:56 — як правильно підтримувати тих, хто переживає втрату

05:40 — чи повинна людина знати, якщо їй поставили важкий діагноз та як з цим пов’язане дистанціювання лікарів

08:12 — чому лікарям теж потрібна психологічна підтримка

11:35 — як продовжувати жити, коли в дім приходить біда

15:26 — як жінкам не забувати дбати про себе, коли вони переживають життєві труднощі

20:21 — якщо дорослі повинні знати про свої хвороби, чи повинні діти теж знати, що з ними відбувається

22:20 — чому Анастасія взялася за проблему того, чому людей не пускають до реанімації та як розвивається цей рух

25:03 — чому лікарі досі не пускають до реанімації родичів хворих та як ми можемо змінити це