Анастасія Леухіна про свою книгу, підтримку та як пережити втрату близьких

Анастасія Леухіна — засновниця громадської організації «Горизонталі», авторка книжки «Зовсім не страшна книга». Наталка Якимович розпитала про те, що стало причиною написати книгу, як підтримувати людей, коли вони переживають втрату, як переживати біду та що робити, коли вас не пускають до реанімації до близьких.

00:27 — що змусило Анастасію написати книгу

02:26 — чи використано у книзі поради професійних психологів

02:56 — як правильно підтримувати тих, хто переживає втрату

05:40 — чи повинна людина знати, якщо їй поставили важкий діагноз та як з цим пов’язане дистанціювання лікарів

08:12 — чому лікарям теж потрібна психологічна підтримка

11:35 — як продовжувати жити, коли в дім приходить біда

15:26 — як жінкам не забувати дбати про себе, коли вони переживають життєві труднощі

20:21 — якщо дорослі повинні знати про свої хвороби, чи повинні діти теж знати, що з ними відбувається

22:20 — чому Анастасія взялася за проблему того, чому людей не пускають до реанімації та як розвивається цей рух

25:03 — чому лікарі досі не пускають до реанімації родичів хворих та як ми можемо змінити це

В умовах COVID-19. Про черги в лікарнях і «платні» кабінети

Багато лікарень дуже викривлено інтерпретували заходи безпеки у зв’язку з пандемією. Про всяк випадок вони вирішили все заборонити

Вони закрили доступ в реанімації, здорожчили, ускладнили або позбавили людей можливості отримати допомогу через проведення тестів на COVID-19 на вході, вони заборонили партнерські пологи. Але вони не подумали, що важливо насправді нарешті впорядкувати потік пацієнтів і навчитися управляти чергами. Перш за все, для безпеки людей — і своїх (персоналу), і чужих (пацієнтів).

Ранок понеділка. Чернігівський обласний онкодиспансер. Вся дорога запаркована машинами. Перед входом в поліклініку велика черга. На вулиці +30 °С, в країні карантин. А перед онкодиспансером черга хворих людей. Дистанціъ практично ніхто не дотримується — страшно, а раптом хтось уклиниться. Continue Reading →

«Важливо планувати життя, а не хворобу» — Анастасія Леухіна видала книжку про важкі діагнози

«Коли людині ставлять важкий діагноз, суспільство починає взаємодіяти з діагнозом, а не з людиною. Лікарі починають боротися з діагнозом, сім’я — страждати через діагноз. Але ми при цьому забуваємо про людину, яка може жити ще досить довго», — говорить викладачка Київської школи економіки Анастасія Леухіна. Нещодавно вийшла друком її «Зовсім не страшна книга про життя, смерть і все, що поміж ними». Вона стала першою в Україні роботою, яка розповідає про всі сторони життя з важкою або невиліковною хворобою. Книжка поєднує поради психологів і лікарів з історіями людей, які пройшли через це. Про неї Анастасія Леухіна розповіла в інтерв’ю Gazeta.ua.

Як і чому почала створюватися ця книга?

Я прожила кілька важких історій у своєму житті. У мене помер старший син, коли йому було 3 дні, за дверима закритої реанімації. Потім мені довелося поховати дідуся. Потім захворіла і померла бабуся. Потім мама захворіла на рак, і ми вже 14 років живемо у форматі паліативного догляду.

Коли ми почали цей шлях з бабусею, я зрозуміла, що є багато корисних і доволі простих речей, які можна зробити, для того, щоб покращити якість життя пацієнта. Це знання майже не доступне, про нього ніхто не розповідає, лікарі взагалі не хочуть нічого робити. У нас відсутня система паліативної допомоги. І я тоді подумала, що було б добре, якби я зібрала ці знання в одному місці. Достатньо часто після того, як я чула, що в когось діагностували якусь складну хворобу, я думала, що було б добре, якби я могла їм дати почитати те, про що ми дізналися. Я 6 років думала, що це треба зробити. І лише наприкінці 6-го року після того, як бабуся пішла, я написала цю книжку.

Continue Reading →

«Зовсім не страшна книга».Історії про витримку, силу та внутрішню перемогу над відчаєм, безвихіддю

«Зовсім не страшна книга». Історії про витримку, силу та внутрішню перемогу над відчаєм, безвихіддю та болем втрати. У відвертій розмові Ксенії Павлишин із авторкою книги та куратором однойменного благодійного проекту Анастасією Леухіною.

Monkey talks про «Зовсім не страшну книгу»

В гостях ЕДЕНРадіо авторка «Зовсім не страшної книги» Анастасія Леухіна. Спілкувалися про життя, смерть і все, що поміж ними тут

 

«Зовсім не страшна книга…». В Ужгороді представили видання про паліативну допомогу

Видання «Зовсім не страшна книга про життя, смерть та все, що поміж ними» — книга про життя після поганих новин із лікарні, про невиліковні або пожиттєві діагнози, коли хворому та його близьким потрібна підтримка. Про те, як жити з цим – до останньої миті гідно, без страждань та в любові. Книгу презентували в Ужгороді, авторка Анастасія Леухіна передала ужгородській мобільній бригаді паліативної допомоги та центру первинної медико-санітарної допомоги 20 примірників видання. Про історію створення і не тільки спілкуємося у «ТОП-темі» в студії Ужінформ із авторкою книги, засновницею ГО «Горизонталі» та проекту Освітній експеримент Анастасією Леухіною. 

Уривок книги можна подивитись тут 

Замовити книги собі чи оплатити благодійні примірники можна тут

Зовсім нестрашна книжка: як жити після того коли поставили смертельний діагноз

Зовсім нестрашна книжка. Як жити після того коли вам або вашій рідній людині поставили смертельний діагноз. Як спілкуватися з хворими, що їм не варто казати, і про що не можна мовчати. Куди звертатися, щоби зорганізувати догляд удома, якщо лишається тільки знеболення. 60 реальних історій і поради від психологів.

 

Что делать, когда у близкого человека тяжелая болезнь | Вікна-Новини

Как быть, когда у близкого человека тяжелая болезнь? Рассказать о диагнозе или скрыть? Все мы когда-то переживали потери или трудные ситуации, и правильно ли вели себя? Советы подготовила общественная деятельница Анастасия Леухина, которая некогда похоронила нескольких близких, а сейчас заботится о маме с диагнозом. Ее «Совсем не страшная книга» о том, к чему стоит быть готовым.

«Зовсім не страшна книга»: вийшла друком збірка історій життів людей після поганих новин у лікарнях

Її авторка — Анастасія Леухіна. Вона пережила кілька смертей своїх рідних через недуги. Через це і вирішила написати таку книгу. В ній авторка описала понад півсотні історій людей, які отримали смертельні діагнози. Зокрема, онкологія і ВІЛ/СНІД. Каже, книга покликана допомогти усвідомити, що ці діагнози не вирок.