«Рот закрой, тварь»

Почему доктора не пускают родителей в реанимацию

История из киевской детской больницы о том, как годовалую Эмму забрали у мамы в реанимацию, чтобы поставить ей катетер, оставив маму за закрытыми дверями, слушать, как на ребенка орет доктор-мужчина «Рот закрой, тварь», всколыхнула соцсети.

Наше февральское исследование подтверждает, что случай Эммы и ее мамы не единичен. Каждого пятого не пустили в реанимацию. 40% родителей самым больным и унизительным во время пребывания своих детей в реанимации считают не взятки, не отсутствие препаратов и не бытовые условия. Даже тяжелое состояние родственника как источник переживаний на третьем месте. Самое унизительное для семей – ограничение в доступе и отношение персонала.

Уже полгода мы работаем с командами нескольких реанимаций детской больницы, чтобы понять, как сделать взаимодействие между персоналом и пациентами более человечным и менее стрессовым для обеих сторон.

Однажды мы сидим на казенных больничных лавках узким кругом с командой больницы и говорим о своих переживаниях и ценностях.  Continue Reading →

Найстрашніший результат другого туру

Найстрашніший результат  не Зеленський, і не Порошенко, і навіть не Тимошенко чи Коломойський в прем’єрському кріслі

Найстрашніший результат – це насильницький протест проти підсумків виборів руками тих, хто не згоден з ними. За екстремальною демонізацією іншої сторони (тупі, олігофрени) обов’язково послідує їх дегуманізація, а нелюдів можна вбивати. Так працює ескалація в конфлікті дорогою до насильства.

Результати показують, що у країни дуже різні погляди на ситуацію і її розвиток. І хто б не отримав більше відсотків на виході, друга половина буде обурена. Важливо, щоб це обурення залишилося в рамках ненасильницької боротьби без провокацій.

У міжнародного співтовариства (яке нас, власне, кредитує, підтримує реформи і вводить санкції проти нашого північного сусіда) вільні і справедливі вибори – це святе. Ми можемо бути незадоволені, розгнівані, можемо не поважати переможця або вважати його негідним. Чи можемо дивуватися і розчаровуватися. Але ознака розвиненого суспільства полягає в тому, щоб всіма силами незалежно від результату самих виборів, захищати принцип і процедуру, захищати голос і захищати результат чесних виборів.

Continue Reading →

Животные в общественных пространствах: пустить нельзя запретить

Последнее время магазины или рестораны разрешают гостям приходить со своими домашними любимцами, следуют тренду pet-friendly.

На Западе количество хозяев животных увеличивается, потому индустрии придумывают разные способы как заработать на любви к питомцам.

Украинские рестораторы говорят, что с животными приходят не часто, и что влияние этого нововведения на обороты не заметно.

Звучит инклюзивно. Картинки с песиками мило выглядят в инстаграме, зазывая городских хипстеров.

Как у астматика, у меня этот тренд вызывает ужас потому, что животные в пространстве могут убить меня.

Без преувеличения. Continue Reading →

Країна в черзі на «без черги»

Якщо ми навчимося керувати чергами і вести себе в них, зможемо реалізувати будь-яку реформу

Підйомник на Драгобраті. Стоїть черга зі 100 осіб і ще 10 тих, хто без черги. Я питаю у чоловіка, який штовхає доньку без черги через турнікет, чому він вирішив йти саме так. Каже, що з дитиною. Я повертаюся і показую йому чергу — багато хто з дітьми. Він зупиняється і акуратно прилаштовується за мною. Черга зі 100 осіб мовчить.

Прикордонний переїзд Краковець. Пекельна спека. Стоїть основна довжелезна черга з автомобілів і ще чотири черги без черги. Всі черги — це якісь пільги, з дітьми і, якщо вірити чуткам, за різними тарифами хабарів для різних змін.

Аеропорт Бориспіль. Замість однієї черги-лабіринту з принципом: хто раніше встав — той перший, народ біжить, штовхається, пірнає під стрічку загородження у надії опинитися ближче до пункту контролю. Welcome home.

Проспект Бажана в Києві. Ранковий затор із лівого берега на правий. Всі чотири смуги ледве тягнуться. Але є п’ята — та, що на узбіччі повільно рухається без черги.

Аеропорт Амстердама. Дама в шубі пре вперед на паспортний контроль без черги. Звичайно, вона з українським паспортом. За моїми спостереженнями, так поводяться лише вихідці з колишнього СРСР і представники деяких африканських країн.

У корені маси корупційних схем і управлінських прольотів у сервісі лежить невміння і небажання керувати чергою або навмисне створення хаосу для збору ренти. Якщо ми як держава і бізнес навчимося грамотно управляти чергами, ми розв’яжемо половину своїх проблем.

Continue Reading →

Дзвінок «з податкової». Як пояснити їм, що ми люди?

Мені зателефонувала Тетяна з чернігівського Пенсійного фонду. Я напружилася, як це завжди буває, коли дзвонить хтось «від держави» або «з податкової»

Тому що через гарний привід вони ніколи не телефонували. Тільки в разі неприємностей. Побурчати або оштрафувати, але ніколи – допомогти. Я так звикла.

Незнайома дівчина повідомила, що в моєму вчорашньому звіті, надісланому онлайн, є дві дрібні помилки, чітко і без поспіху пояснила які і порадила зробити новий. Поцікавилася, чи сама я заповнюю звіти, сказала, що можна звертатися до неї з питаннями щодо заповнення форм по телефону, якщо вони будуть виникати. Побажала гарного дня.

Співробітник Пенсійного фонду зателефонував мені, щоб уберегти від помилки в звіті до крайнього терміну його здачі. Адже це якась нова якість у відносинах з державою. Сказати, що я була зворушена – нічого не сказати. Я не повірила своїм вухам і відправилася виправляти звіт. Continue Reading →

Які люди приведуть Україну до успіху

Реформи будуть успішними, коли ми з міністерств і відомств створимо організації, що навчаються та тримають руку на пульсі змін в технологіях і в поведінці людей.

Поки працювала над реформою поліції, мене часто запитували, як я оцінюю реформу або коли вона закінчиться. Якщо ми цікавимося, чим і коли закінчиться реформа, то сильно недооцінюємо цю саму реформу.

На початку шляху нам здавалося, що потрібно зробити «хірургічну операцію» відомства і повністю перепрошити законодавство, і ось тоді заживемо. Але чим глибше впроваджувалися в процеси, тим ясніше розуміли, що навіть хірургія пацієнта не врятує. Що реформа і трансформації не повинні закінчуватися. Оскільки в стрімко мінливому світі технологій і викликів важливо створювати організації, які навчаються і змінюються. Постійно і безперервно. Адаптивно, гнучко і дуже швидко.

Реформи будуть успішними, коли ми з міністерств і відомств створимо організації, що навчаються та тримають руку на пульсі змін в технологіях і в поведінці людей. Організації, які швидко реагують на зовнішні виклики, аналізують свої помилки та їхні наслідки, швидко змінюють практики застосування і самі правила гри. Організації, що задають темп і ритм інновацій. Організації, які замість жорсткої вертикальної ієрархії запропонують своїм співробітникам інші шляхи горизонтального лідерства та розробки рішень нової якості.

Останні кілька років я багато викладаю для держслужбовців з різних міністерств і відомств. За тим, як вони поводяться в аудиторії, я можу припустити наскільки ефективною чи безнадійною буде трансформація їхніх організацій.

Continue Reading →

Хочете реформу освіти? Почніть з батьківських зборів

Анастасія Леухіна: Випадок у харківській школі, де з дівчинкою не поділилися тортом, сколихнув простори українського інтернету

Анастасія Леухіна: Випадок у харківській школі, де з дівчинкою не поділилися тортом, сколихнув простори українського інтернету

Щоб змінити школу, важливо змінити відносини всередині. Перш за все, між батьками і адміністрацією

Випадок у харківській школі, де з дівчинкою не поділилися тортом тому, що мама не здала, як усі, гроші, а вчителька при цьому виставила її на посміховисько всьому класу, сколихнув простори українського інтернету. Такі випадки не рідкість. Ми просто звикли ковтати їх, йти, переводити своїх дітей в інші класи або забирати на домашнє навчання. Звикли миритися і прощати.

Я теж була в такій ситуації в дитсадку. Мої скарги закінчилися тим, що дитину перестали дискримінувати, групі додали ще одного педагога і стали дуже акуратно ставитися до всіх поборів.

Continue Reading →

«Чому ви на дітей у школі витрачаєте гроші, а я все за свої повинна робити?» Інтервʼю експерта з домашнього навчання Анастасії Леухіної

Анастасия Леухина

Викладач Київської школи економіки Анастасія Леухіна знає, як правильно проводити переговори й вирішувати конфлікти. Цього вона сама вчилася в Канаді та США, а потім учила українських студентів Києво-Могилянської та Единбурзької бізнес-шкіл. Але її міжнародного досвіду не вистачило, аби знайти спільну мову з адміністрацією школи власного сина. Вона забрала його з третього класу й перевела на домашнє навчання. Зараз Климу 13. За пʼять років він став професійним «хоумскулером» (англ., home — дім, school — школа), а Настя — відомим експертом з цієї теми. Вона — організатор щорічного фестивалю про особливості домашнього навчання «Освітній експеримент». Посилаючись на результати недавнього соцопитування компанії GfK, Леухіна каже, що на «хоумскулінг» перейшло приблизно 1% українських школярів. Чим їх життя відрізняється від життя решти 99%, скільки коштує домашнє навчання та кому воно протипоказано — Леухіна розповіла в інтервʼю theБабель.

Ти забрала сина зі школи ще до того, як це стало популярним трендом. Чому і як ти зрозуміла, що це потрібно зробити?

У мене було кілька рівнів «чому». Перший — це стан Клима. Він з великим невдоволенням ходив до школи, повертався втомлений і часто казав мені: «Мамо, що ти хочеш, у мене все одно нічого не вийде, я тупий».

Другий — це відносини зі школою, адміністрацією і вчителем. Клим приходив і казав, що йому потрібні гроші, щоб купити те, що продається в школі. Можливо, зараз цього немає, але тоді мені доводилося постійно пояснювати дитині, чому йому не потрібно по три рази на рік фотографуватися на календарик. Школу перетворили на базар. Не було діалогу між батьками та школою щодо пріоритетів. Це підмінили формулою «здайте Х гривень, тому що директор сказав». Я не хотіла бути безправною кишенею, і виникла напруга у стосунках.

Не було думки просто перевести його до іншої школи чи іншого вчителя?

Я думала про це, але дитина була вже сильно забита. Витягнути його з цього стану в новому класі, коли інші діти краще вчаться й об’єктивно краще встигають, було б важко. Я розуміла, що мені потрібно буде взяти тайм-аут, щоб просто попрацювати з його психологічним станом. Це раз.

А друге, на мою думку, шкільну корупцію, яка прикрита фондами класу, підтримують батьківські комітети. Я зрозуміла, що можу змінити школу та клас, але люди навколо залишаться ті ж самі. І ми почали займатися з тьютором.

Якими будуть перші тижні після того, як дитина почне вчитися вдома? Якщо вона багато спить і нічого не встигає — це нормально?

Можу сказати на нашому прикладі. Спершу Климу подобалося, але потім почалися труднощі. У нього не було мотивації вчитися, йому доводилося докладати багато зусиль. Моя подруга, яка була його тьютором, займалася з ним два роки й відмовилася, тому що їй було важко. Прогрес був повільним, проте без стресу, як у школі.

Тоді виникло питання — повертатися до школи чи залишатися вдома? Клим вибрав залишитися. Ми домовилися, що він усе літо вчитиметься працювати сам — без тьютора та вчителів. Це був новий досвід. Він займався все літо й пройшов половину Мерфі [один з кращих підручників з англійської граматики]. Зараз у нас уже п’ятий рік самостійного навчання, і я можу сказати, що воно того варте.

Розкажи про ваш щоденний графік? Як виглядає день з самого ранку?

Continue Reading →